Щороку 24 березня ми відзначаємо Всесвітній день боротьби з туберкульозом, покликаний підвищити обізнаність громадськості про згубні наслідки туберкульозу для здоров’я, суспільства і економіки і активізувати зусилля по боротьбі з глобальною туберкульозної епідемією.  В цей день у 1882 році д-р Роберт Кох оголосив про те, що йому вдалося відкрити бактерію, що викликає туберкульоз, завдяки чому стала можлива розробка методів діагностики і лікування цього захворювання.

 

 

       Туберкульоз є одним з найдавніших ворогів людини, його вже кілька століть вважають однією з найстрашніших бід. За даними ВООЗ близько однієї третини населення світу інфіковано бактерією туберкульозу (ТБ). Хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищеному ризику розвитку туберкульозу піддаються люди з ослабленою імунною системою. Імовірність розвитку активного туберкульозу у людини з ВІЛ-інфекцією приблизно в              26-30 разів є вищою.

     Туберкульоз, як і раніше, є провідною причиною смертності від інфекційних хвороб у світі.  Кожен день від цієї запобіжної і виліковної хвороби помирає майже 4 500 осіб, а майже 30 000 чоловік захворюють нею.  Згідно з оцінками   з 2000 р завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано               54 мільйони життів, а показник смертності від туберкульозу скоротився на 42%.  У вересні 2018 р., прагнучи прискорити протидію туберкульозу та досягнення цільових показників в країнах, глави держав провели вперше в історії Нараду високого рівня ООН, на якому вони взяли на себе масштабні зобов’язання по ліквідації туберкульозу.

    Всесвітній день боротьби з туберкульозом у 2019 році проходить під гаслом «Час діяти», що нагадує про необхідність якомога швидше виконати зобов’язання світових лідерів в наступних аспектах:

• розширення доступу до профілактики та лікування;
• посилення підзвітності;
• забезпечення достатнього і стабільного фінансування, в тому числі для наукових досліджень;
• сприяння припиненню стигматизації та дискримінації;
• розширення протитуберкульозної діяльності на принципах справедливості, дотримання прав людини і врахування потреб людей.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) спільно з Глобальним фондом і Партнерством «Зупинити туберкульоз» почала ініціативу «Find. Treat. All. #EndTB» («Виявити, лікувати всіх, # ліквідуватиТБ»), покликану прискорити заходи по боротьбі з туберкульозом і забезпечити доступ  до допомоги в рамках загального курсу ВООЗ на досягнення загального охоплення послугами охорони здоров’я.

 У цей Всесвітній день боротьби з туберкульозом ВООЗ закликає уряди, спільноти, занепокоїні проблемою туберкульозу, організації громадянського суспільства, установи охорони здоров’я та національних і міжнародних партнерів об’єднати сили під девізом «Виявити, лікувати всіх, # ліквідувати ТБ», з тим щоб ніхто не був залишений  без уваги.

Час діяти!  Пора ліквідувати ТБ.

Всесвітній день боротьби з туберкульозом дає можливість привернути увагу до цієї хвороби і мобілізувати політичну і суспільну прихильність для прискорення ходу боротьби з туберкульозом.

В Україні у 1995 році була оголошена епідемія туберкульозу, яку вдалося призупинити лише у 2004 році завдяки тому, що питання протидії цьому захворюванню стали одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері охорони здоров′я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов′язань.

Спільними зусиллями медичної спільноти основні епідемічні показники щодо туберкульозу вдалося стабілізувати.

Принципово новий підхід до надання протитуберкульозної допомоги викладено в Загальнодержавній цільовій соціальній програмі протидії захворюванню на ТБ на 2018–2021 роки (законопроект № 9467, який 14 січня 2019 року зареєстровано у Верховній Раді України). Це забезпечить реформування системи протягом наступних кількох років на якісно новий рівень протидії ТБ в державі.

З 2020 р. передбачено зміни у фінансуванні протитуберкульозної медичної допомоги. Більшість цих послуг буде профінансовано з програми медичних гарантій, зокрема, амбулаторне лікування хворих на туберкульоз (передбачено пілотування в 2019 р.) та стаціонарна допомога (виключно за умови показань для госпіталізації). Окремо з програми «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями»,буде профінансовано профілактичні заходи.

«Протягом наступних кількох років передбачено швидке реформування підходів до надання протитуберкульозної допомоги населенню в Україні з урахуванням наявного в країні та передового світового досвіду, принципів доказової медицини та за умови зміни моделей фінансування», — зазначив генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України Володимир Курпіта під час наради з керівниками протитуберкульозних закладів України 5 березня.

Протидія захворюванням, які мають найбільший негативний соціально-демографічний та економічний вплив, є пріоритетом України на шляху інтеграції до європейської спільноти і цивілізованого світу загалом. Це також передбачено в рамках досягнення цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Незважаючи на тенденцію щодо зниження показників захворюваності на туберкульоз та смертності від цієї хвороби, епідемічна ситуація з туберкульозу в Україні все ще залишається складною. В Україні щорічно на туберкульоз захворює близько 22 тисяч людей та понад 5 тисяч людей помирає від цієї недуги. Виліковується від туберкульозу в результаті основного курсу хіміотерапії приблизно 70 % від захворілих. Близько 8 % вперше захворілих перериває лікування, 12 % – помирає.

Рання діагностика та організація своєчасного якісного лікування хворих є вагомою складовою у боротьбі з епідемією туберкульозу та попередженні поширення хвороби серед населення. За даними ВООЗ з 2000 року  43 млн людей у світі врятовано  завдяки ранній діагностиці та лікуванню.

Тож варто наголосити на тому, що своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для його ефективного лікування.

Від туберкульозу страждають люди різного віку і статі, з різним соціальним статусом. Джерелом зараження можуть бути хворі люди або домашні тварини. Здебільшого туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом (через легені дорослої людини за добу проходить майже 15 кубометрів повітря).

При зараженні людини мікобактерії туберкульозу розповсюджуються в її організмі, проте не обов’язково викликають захворювання: більшість  з них гинуть, проте деякі можуть зберігати свою життєздатність і перебувати в організмі роками, не завдаючи шкоди. Несприятливі чинники –  погані житлові умови, неповноцінне харчування, брак якісної питної води, стреси, недосипання, деякі хронічні хвороби знижують опірність організму та збільшують ризик розвитку захворювання. Дуже схильні до захворювання на туберкульоз люди, які вживають наркотики, зловживають алкоголем і курінням. Хвороба часто уражує ВІЛ-інфікованих, і кількість таких випадків постійно зростає.

Ранніми проявами туберкульозу легенів та інших органів і систем є безпричинне змарніння, загальна слабість, що з’являється переважно надвечір, зниження працездатності, поступова втрата апетиту, безсоння, нервова вразливість, часто невисока гарячка в надвечірні години. При туберкульозі легенів з’являється сухий, іноді впертий кашель. Початок туберкульозу легень у дітей супроводжується такими проявами як в’ялість, байдужість, втрата апетиту, сонливість, блідість, покашлювання.

Туберкульоз уражає усі органи і системи організму. Прояви хвороби залежать від локалізації — при туберкульозі хребта, нирок — болі в попереку, при туберкульозі кісток і суглобів — біль у тому чи іншому суглобі, кульгавість, при туберкульозі гортані — охриплість голосу, при туберкульозі яєчників та матки — порушення менструального циклу.

При прояві одного або декількох з перерахованих симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря для з’ясування їх причини.

Для своєчасного виявлення інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз дітей віком до 14 років слід щороку проводити їм пробу Манту, яку ще називають туберкуліновою пробою. Після проведення такого тесту на захворювання медичний працівник визначить, яку  дитину спрямувати до фтизіатра.

Практика загального проведення масових флюорографічних обстежень серед здорового населення для виявлення туберкульозу на даний момент є неефективною, високозатратною та недоцільною з економічної точки зору.

За рекомендаціями ВООЗ, більш доцільним є використання рентгенофлюорографічного методу обстеження у групах високого ризику захворювання на туберкульоз, які визначені для кожної країни з урахуванням особливостей.

В Україні перелік груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз, які потребують щорічного обстеження на наявність туберкульозу, визначений наказом МОЗ від 15.05.2014  № 327 «Про виявлення осіб, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу» (це, наприклад, особи, які контактували з хворими на туберкульоз, з ослабленою імунної системою, ВІЛ-інфіковані, які перебувають за межею бідності, безробітні тощо).

Згідно з цим наказом, Міністерством охорони здоров’я України ще з 2014 року рекомендувало  проводити флюорографічне обстеження та інші види обстеження за наявності симптомів туберкульозу та ризиків щодо захворювання на туберкульоз за результатами анкетного опитування сімейним лікарем. Це відповідає Протоколу надання медичної допомоги при туберкульозі.

У разі наявності симптомів туберкульозу або віднесення до групи підвищеного ризику необхідно звернутися до сімейного лікаря для подальшого обстеження.

Слід пам’ятати, що вчасно виявлений туберкульоз краще піддається лікуванню. Саме тому метою Всесвітнього і Всеукраїнського дня боротьби з туберкульозом є:

• мобілізація суспільства на боротьбу з поширенням туберкульозу;
• проведення інформаційно-пропагандистської роботи з різними верствами населення щодо роз`яснення характерної симптоматики, способів передачі інфекції, методів діагностики і лікування туберкульозу, стимулювання людей, які мають симптоми захворювання і підозру на туберкульоз, пройти обстеження в лікувальних установах, переконувати хворих на туберкульоз дотримуватися всіх рекомендацій у процесі лікування.

Щоб уберегти себе від зараження туберкульозом, необхідно:

• дітям проводити профілактичні щеплення вакциною БЦЖ;
• відмовитися від шкідливих звичок, які знижують опірність організму;
• слідкувати за чистотою і порядком в приміщенні і за його межами;
• як можна частіше провітрювати приміщення;
• дотримуватися режиму харчування;
• не купувати м’ясо, молоко на стихійних ринках;
• у їжу вживати тільки кип’ячене молоко;
• дотримуватися режиму праці та відпочинку;
• гартувати свій організм;
• займатися фізкультурою і спортом;
• частіше бувати на свіжому повітрі;
• боротися зі стресом;
• регулярно проходити профілактичне обстеження.