Туберкульоз (ТБ) залишається однією з найсмертоносніших інфекційних хвороб у світі. Однак йому можна запобігти та вилікувати. Цьогорічне гасло Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом  – «Так! Ми можемо подолати туберкульоз. Лідерство – за державою, сила в громадах» – це сміливий заклик до дії та послання надії, яке стверджує, що можливо повернутися на правильний шлях і переломити епідемію туберкульозу, навіть у складних глобальних умовах. Завдяки рішучому лідерству країн, збільшенню внутрішніх та міжнародних інвестицій, швидкому впровадженню нових рекомендацій та інновацій ВООЗ, прискореним діям та тісній міжсекторальній співпраці, подолання туберкульозу – це не просто прагнення – це досяжна справа.

Туберкульоз залишається основною причиною смерті від інфекційних захворювань у світі. Кожен день близько у 28 000 чоловік діагностують туберкульоз, а 4000 чоловік вмирають від цього захворювання. З 2000 року завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з туберкульозом було врятовано близько 63 мільйонів життів, а показники смертності від цього захворювання знизилися на 42%.

   Туберкульоз – інфекційне захворювання, що спричинено мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком специфічного запалення в органах, головним чином, в легенях.

Основним джерелом зараження є хвора на туберкульоз людина, яка виділяє з мокротинням мікобактерії. Найчастіше туберкульоз поширюється повітряно-крапельним шляхом. Такі шляхи передачі інфекції як аліментарний (через травний тракт), контактний (через кон’юнктиву ока), внутрішньоутробне зараження  можливі, однак зустрічаються вкрай рідко.

    До факторів, що сприяють захворюванню на туберкульоз відносять:

* контакт з хворими на туберкульоз людиною або твариною;

* наявність соціальної дезадаптації; 

* незадовільні умови праці та побуту;

* неповноцінне харчування;

* алкоголізм; 

* тютюнопаління; 

* наркоманію; 

* ВІЛ-інфекцію;

* наявність супутніх захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка,

* хронічні неспецифічні хвороби легенів,

* імунодефіцитні захворювання.

    Найчастіше туберкульозний процесс локалізується в органах дихання, однак частота позалегеневих локалізацій специфічного ураження (кістки, суглоби, сечостатеві органи, очі, мозкові оболонки, лімфатичні вузли та ін.) в останні роки продовжує збільшуватися.

   Туберкульоз легенів може тривалий час протікати безсимптомно або малосимптомно і виявлятися випадково при проведенні флюорографії або рентгенографії грудної клітини. У випадках, коли туберкульоз проявляється клінічно, зазвичай найпершими симптомами виступають неспецифічні прояви інтоксикації: слабкість, блідість, підвищена стомлюваність, млявість, апатія, зниження або відсутність апетиту; субфебрильна температура (близько 37,0°C – 38,0°С), пітливість, особливо турбує хворого ночами, схуднення. З розвитком захворювання приєднуються симптоми з боку ураженого органу. При туберкульозі легенів – це кашель з мокротою або без, що триває не менше 3-х тижнів, хрипи в легенях, іноді утруднення дихання або біль у грудній клітці, кровохаркання.

При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря!

Основні методи діагностики туберкульозу включають в себе:

 – мікробіологічні методи – бактеріоскопічне (мікроскопія), культуральне дослідження (посів), імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція.

 – рентгенологічна діагностика (рентгенографія, флюорографія, томографія);

 – туберкулінодіагностика.

У сучасному комплексному лікуванні хворого на туберкульоз вирішальне значення належить антибактеріальній терапії, яка дозволяє:

 – вилікувати хворого з найменшими змінами його звичного способу життя, запобігти великому ураженню легень з подальшими ускладненнями, а також не допустити рецидиву хвороби;

 – запобігти розвитку медикаментозно-резистентних штамів мікобактерій туберкульозу, які суттєво ускладнюють подальше лікування.

    Основними заходами, здатними попередити поширення туберкульозу, є: організація раннього виявлення хворих (туберкулінодіагностика у дітей і флюорографічне обстеження у дорослих), імунізація дитячого населення (новонароджених щеплюють БЦЖ або БЦЖ-М в перші дні життя в пологовому будинку), ефективне лікування хворих, проведення протиепідемічних заходів в епідемічних осередках туберкульозу за місцем проживання або роботи.

   Слід пам’ятати, що відмова від обстеження призводить до зараження оточуючих, виявлення вже важких, деструктивних форм захворювання, які лікуються роками і можуть закінчуватися інвалідністю та навіть смертю хворого, тоді як своєчасно виявлений туберкульоз може бути успішно вилікуваний.